На трави місяць сипав перли,
З листками легіт шелестів,
Кругом луги, ліси завмерли,
Горою нісся тихий спів…
До зірки зіронька всміхалась
І в парі міряли простір…
Земля з серпами мряк убралась,
Лягали тіні з синіх гір…
Шумлива річка воркотіла,
Дзвеніла пісня срібних хвиль,
А над землею мерехтіла
Чарівна зоряна світиль…
І все сміялося, раділо
І розпливалось в чарах мрій…
Огнями щастя та й надій…
В душі наново розцвілися
Надії чисті та й святі,
А з серця знову полилися
Веселі співи молоді…
ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “ХВИЛІ КОХАННЯ”